Перейти до основного вмісту

Публікації

 🌎 Хто кого боїться в нашому світі? Нам важливо знати це, щоб розуміти, як люди в інших країнах бачать Україну зі сторони 😵 Вкрай цікаве дослідження Pew Research Center показало, що в різних країнах світу головною загрозою вважають Китай, США та Росію. Але це якраз очевидно. Більш цікаві подробиці та конкретні цифри. Давайте подивимось. ➡️ Китай – загроза №1 для США (42%), Австралії (52%), Японії (53%). Багато в чому тому, коли Дональд Трамп качає тему загрози Китаю, традиційні союзники Америки з так званих розвинених країн, особливо в Європі, можуть лише поспівчувати та зробити засмучений занепокоєний вигляд… але в реальності робитимуть що-небудь лише з оглядкою на власні загрози. Це лише додає ще один аргумент на користь тієї гіпотези, що «немає у них [тобто у США] методів проти Китаю», якщо раптом в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні почнеться щось на кшталт нової «маленької переможної війни». Адже бажання лізти в таку війну у Європи не має, а у Америки – не передбачається. ➡️ ...
Останні дописи
Аналіз щодо візиту Лукашенка до Путіна та майбутніх російсько-білоруських військових навчань Хоча я скептично ставлюся до різного роду «фінальних дедлайнів» від Дональда Трампа, треба відзначити, що час для двох братів – недопалка та синьопалого (Путіна та Лукашенка) – все ж стискається. У Росії скорочуються ресурси, які можна відносно безболісно спрямовувати на війну. У картопляної хунти ніяких ресурсів, крім російських, немає взагалі. А отже, Лукашенко щоразу повинен їхати до Москви, щоб вирішити комплекс фінансових проблем. Але тепер йому це робити небезпечно. Щоб «не втративши обличчя» вийти на трек перемир'я з Україною, Кремлю необхідний великий успіх на фронті. А відповідно, необхідна ескалація або провокація. Або все відразу. В хід може піти все, що є під рукою – від «Горішника» до погроз і провокацій з ядерною зброєю. З іншого боку, ескалація і провокація можуть викликати ще більш негативну реакцію з боку Дональда Трампа і погіршити умови угоди. Такий цинічний покер, де ста...
Начебто період політичного загострення завершився, США та ЄС підписали торговельну угоду. Трансатлантичні відносини відновлено, Америка та Європа знову разом захищають демократичний устрій світу від Китаю та Росії. Але який урок ми отримали? Ми (як і весь світ) побачили, що найбільший ринок у світі – ринок Європейського Союзу – не може сам забезпечити себе необхідними базовими інструментами для безпеки та зростання. По суті, він змушений купувати протекцію у Вашингтона. Результат торговельної угоди ЄС та США відображає поточний баланс сил: - на ввозимі до США європейські товари встановлено тариф у розмірі 15%, - ЄС вводить 0% тарифи на американські товари + інвестує $600 млрд в економіку США (включаючи оборонну індустрію) + закупить американську енергію (ще більше зрідженого газу) на $750 млрд. Як бачимо, економічна вигода відходить на другий план, якщо не підкріплена адекватною силовою опорою. А Європа за останні три десятки років занадто захопилася глобалістськими та гуманітарними ід...
Зростання навіть на 3% нам поки «не світить» – що ж буде з економікою? Що буде з ВВП та інфляцією в Україні у 2025-2026 роках? Журнал Forbes підготував матеріал на основі зібраних прогнозів уряду, МВФ та незалежних економістів. І цей прогноз – помітно гірший за ті прогнози, які звучали ще відносно нещодавно. ВВП • Жоден з аналітиків більше не прогнозує зростання ВВП України на рівні 3% і вище, як це передбачалося ще на початку 2025 року. • У консенсус-прогнозі, який експерти Forbes робили перед початком 2025 року, зростання ВВП цього року очікувалося на рівні 3,7%, а найоптимістичнішою оцінкою було 6%. Нова оцінка – 2,3%, а найоптимістичніший прогноз становить лише 2,6%. • Економічне відновлення в першій половині 2025 року сповільнилося через посилення обстрілів, руйнування промислової та житлової інфраструктури, закриття ключових виробництв (у тому числі вугільної шахти в Покровську), проблеми в видобутку газу та агросекторі. Позитивним внеском у ВВП може стати галузь Defense Tech. • ...
Я давно казав, що російсько-українська війна в якийсь момент перетвориться на війну роботів. З двох причин: українці розумніші за росіян, і нас менше, ми не можемо собі дозволити витрачати людей до нескінченності, як кацапи. А значить, замість українських солдатів повинні воювати роботи. І такий прогрес дійсно відбувається. Роботи прийшли в ППО (роботизовані комплекси типу Skynex), роботи (БПЛА) захопили небо над передовою, роботи (безекіпажні катери) загнали російський флот у найвіддаленіші закутки Чорного моря. А тепер почався останній – і найважливіший – етап цього великого переходу: на фронт прийшли НРК, вони ж – наземні роботизовані комплекси. Почали вони з логістики: доставляли провізію та боєкомплект нашим бійцям на передову, евакуювали поранених, доставляли вибухівку на позиції до росіян. (Тут серед фотографій є фото робота, у якого навіть як колеса – протитанкові міни.) Наступним етапом стала розвідка та дрібні пакості. Тут ще є відео, як український робот украв у росіян ручни...
Незабаром нам треба буде відновлювати Україну після війни. І ось дуже добрий приклад того, як нам потрібно відбудовувати наші міста. В Берліні на місці закинутого аеропорту збудують розумний квартал. «Квартал Шумахера» стане прикладом того, як місто може адаптуватися до змін клімату та ефективно використовувати водні ресурси. Тут збудують енергоефективні будинки й заохочуватимуть альтернативні способи пересування, такі як каршерінг і мобільні пункти. Район буде без автомобілів і матиме хаби для різних видів транспорту. Зведуть понад 5000 нових квартир. Половина квартир буде з контрольованою орендною платою і побудована муніципальними асоціаціями, а також передбачено місце для студентського житла. Проєкт використовує принцип «губчастого міста» для збереження дощової води та природного охолодження. Застосовуватиметься також метод «Animal-Aided Design», який створює комфортне середовище для людей і тварин.
Цей графік – спеціально для тих, хто боїться, що найближчим часом Китай поневолить світ. Не поневолить. За прогнозами ООН, населення Китаю до кінця цього століття скоротиться на 55%. Це означає, що в КНР спорожніє кожне друге місто, зникне кожне друге робоче місце, залишаться невикористаними школи, лікарні, залізниці, літаки тощо. Нікому буде працювати і воювати. Зараз аналогічна криза відбувається в Японії. Проте там населення за двадцять років скоротилося лише на 3%. І навіть за таких темпів японську економіку вже трясе: залишився крок до потужної фінансової кризи. Масштаби Китаю в рази більші, а процеси депопуляції там відбуватимуться швидше. У довгій історії Китаю країна не раз стикалася зі скороченням населення внаслідок революцій, голоду, війн та епідемій. Але ніколи не було скорочення популяції наполовину. Вимирання 800 мільйонів китайців до кінця цього століття – головний економічний виклик для глобального світу. Китай падатиме сам і тягнутиме за собою інші світові економіки, с...