Поки моя експертна група ще готує аналіз угоди з американцями щодо цінних копалин, розповім вам дещо цікаве на цю тему

На початку першого першого президентського терміну Дональд Трамп почав замислюватися про те, як компенсувати втрати від шістнадцятирічного фінансування Афганістану. Точніше, дав завдання думати державному департаменту. Ті почали ритися в архівах та натрапили на проект від 2010 року. Нікому невідома фірма розробляла аналітичний звіт щодо економічного потенціалу Афганістану. Доповідь була зроблена, ось тільки її роками ніхто не читав.

А було там написано про неймовірні запаси рідкісноземельних металів, які іноді називалися критичними мінералами, рідкісними металами, а особливо згадувалися літій і кобальт. І ось у 2017 році президент Афганістану Ашраф Гані урочисто поставив свій підпис під угодою про спільне використання рідкісноземельних мінералів, яка мала гарантувати економічне процвітання країни після виведення американських військ.

Потім Дональд Трамп довго про щось домовлявся з талібами, потім вони там швидко захопили, а вже за Джо Байдена американські аналітики почали переживати, що афганський літій захопить Китай (що вже й відбувається). Навіть розробляли санкції проти таких угод.

У серпні 2024 року сенатор-республіканець Ліндсі Грем (який, до речі, недовго служив в Афганістані якраз у той час, коли писалася аналітика про мінерали та метали) з колегою-демократом прибув до України, щоб у черговий раз заявити про двопартійну підтримку. Знаючи, що світ ходить по колу, і з часів Холодної війни ніхто нічого нового в міжнародній політиці не придумав, він розповів про літій та можливі доходи від нього президенту Зеленському. Після повернення Ліндсі Грем згадав про літій у своїй записці про візит до України. А у жовтні літій уже був включений до мирного плану Зеленського.

Так все і почалося…