‼️ Я сьогодні дізнався інформацію, яка мене вразила‼️

Як повідомили експерти Всесвітньої продовольчої програми (WFP), п'ять мільйонів українців голодують: люди пропускають їжу, позичають гроші, щоб просто нагодувати дітей.

- У прифронтових районах ситуація катастрофічна: на Херсонщині від голоду страждає більше половини мешканців, у Запорізькій та Донецькій областях – двоє з п'яти.

- Навіть там, де магазини працюють, люди не можуть дозволити собі нормальне харчування. За рік ціни на базові продукти зросли на 25%, деякі овочі подорожчали вдвічі: гуманітарна допомога стала єдиною можливістю вижити.

При цьому cпоживчі звички українців залишилися практично без змін. Дається взнаки інфляція – рівень цін зріс на 45% за три роки, продукти подорожчали менше ніж на 60% за 2022-2024 роки, комуналка – на 42%, а от одяг та взуття фактично не змінилися в ціні.

Що цікаво, витрати українців на продукти харчування залишаються суттєво вищими, ніж у інших країнах Європи. Наприклад, середній показник витрат на продукти в ЄС це 14%: від 8% у Ірландії до 25% у Румунії. За даними Держстату, цей показник в Україні досяг мінімуму за історію спостережень (45,9%) у 2021 році, відтоді офіційні дані не оновлювалися.

Все це говорить про системну проблему нашої економіки. Так, ми ще на початку війни прийняли рішення зберегти в країні ринкову економіку – і завдяки цьому економіка країни взагалі працює, не зазнала краху. Але три роки війни на виснаження – це забагато. Потрібно потроху запроваджувати елементи мобілізаційної економіки, щоб ліквідувати дисбаланси, що накопичуються.

Наприклад: держава може централізовано, за фіксованими цінами (на рівні, який близький до ринкового), викуповувати частину продукції у фермерів. І постачати цими продуктами людей, які через війну опинилися в такому важкому становищі, що їм просто нема чого їсти. У цьому випадку вигідно буде всім: фермери одержують гарантований збут своєї продукції, а люди – допомогу від держави. Тобто держава виконуватиме свій прямий обов'язок – дбати про людей.