Перейти до основного вмісту

 ⚛️☢️ Їм можна, а нам не можна?


Сьогодні прочитав новину, яка змусила мене задуматися про суб'єктність та реальний суверенітет України.

Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що одним із ключових завдань його відомства є оновлення ядерного арсеналу країни.

«Під час Другої світової війни в рамках Манхеттенського проекту США досягли неймовірного досягнення – розробили першу у світі атомну зброю. Це допомогло швидше завершити війну, врятувало десятки чи сотні тисяч життів американців та забезпечило нам перемогу у холодній війні. Величезне досягнення. Потім настав так званий "дивіденд миру". Протягом приблизно трьох десятиліть ми не створювали нових ядерних озброєнь, через що наш арсенал старів і застарів. Нині наше завдання – модернізувати його. Нам не потрібно збільшувати кількість боєголовок, але необхідно оновити зброю, щоб вона залишалася в ідеальному стані. Найкращий спосіб використання ядерної зброї – це її не використовувати. А для цього світу потрібна 100% упевненість у тому, що США лідирують у галузі технологій, надійності та оцінки свого арсеналу. Сьогодні ми на хорошому рівні, але через кілька років будемо ще кращими. Особливо із президентом, який зосереджений на цьому», – заявив Кріс Райт

1945 року атомна бомба була квінтесенцією наукового прогресу, технологічного розвитку. Її створення коштувало Америці мільярдів доларів і кілька років напруженої роботи найбільших вчених світу. Але сьогодні, через 80 років, це вже далеко не найскладніша технологія. Був би очищений уран чи плутоній, а зробити бомбу можна у будь-якій країні.

Однак великі держави свідомо закрили всім іншим доступ до «ядерного клубу». Я був здивований, коли дізнався, скільки країн діяли власні ядерні проекти – їх кілька десятків. Але лише три країни змогли довести справу до кінця – ПАР, Ізраїль та Північна Корея. Інші здалися під натиском «великих держав». ПАР теж здалася – і знищила вже наявну бомбу.

Можливо, у минулому це мало сенс. У холодну війну, коли світ був під контролем двох наддержав. Але зараз все інакше. Колишній світопорядок, заснований на міжнародному праві, звалився на наших очах. І тепер власна ядерна зброя – чи не єдина можливість для невеликих країн захиститись від великих та агресивних сусідів.

Україна, на жаль, показала це світові своїм сумним досвідом. Ми послухалися умовлянь «світової спільноти» і відмовилися від свого ядерного арсеналу, який дістався нам у спадок від СРСР. А потім Путін просто підтерся «Будапештським меморандумом», і тепер ми четвертий рік ведемо запеклу боротьбу за виживання.

Я вважаю, що Україна має право створити власну ядерну зброю. Як мінімум – моральне право. Технічні можливості для цього ми маємо. І якщо зараз свою ядерну бомбу створить Іран, то безсилля міжнародного права стане очевидним. І тоді Україні не можна буде зволікати.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

 🌎 Хто кого боїться в нашому світі? Нам важливо знати це, щоб розуміти, як люди в інших країнах бачать Україну зі сторони 😵 Вкрай цікаве дослідження Pew Research Center показало, що в різних країнах світу головною загрозою вважають Китай, США та Росію. Але це якраз очевидно. Більш цікаві подробиці та конкретні цифри. Давайте подивимось. ➡️ Китай – загроза №1 для США (42%), Австралії (52%), Японії (53%). Багато в чому тому, коли Дональд Трамп качає тему загрози Китаю, традиційні союзники Америки з так званих розвинених країн, особливо в Європі, можуть лише поспівчувати та зробити засмучений занепокоєний вигляд… але в реальності робитимуть що-небудь лише з оглядкою на власні загрози. Це лише додає ще один аргумент на користь тієї гіпотези, що «немає у них [тобто у США] методів проти Китаю», якщо раптом в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні почнеться щось на кшталт нової «маленької переможної війни». Адже бажання лізти в таку війну у Європи не має, а у Америки – не передбачається. ➡️ ...
Подивимося з точки зору психології Я думаю, сьогоднішня суперечка Володимира Зеленського в Овальному кабінеті з президентом та віце-президентом США увійде до підручників психології. Мені сподобалося, що цю розмову на підвищених тонах кмітливі українці одразу «годували» ChatGPT і отримали чудовий аналіз того, що сталося з погляду психології. Я спочатку наведу цей текст повністю, а потім висловлю свою думку. Я думаю, сьогоднішня суперечка Володимира Зеленського в Овальному кабінеті з президентом та віце-президентом США увійде до підручників психології. Мені сподобалося, що цю розмову на підвищених тонах кмітливі українці одразу «згодували» ChatGPT і отримали чудовий аналіз того, що сталося з погляду психології. Я спочатку наведу цей текст повністю, а потім висловлю свою думку. ChatGPT: Отже, це справжній майстер-клас з газлайтингу, маніпуляції та примусу з боку Трампа та його оточення. Розберімо ключові моменти: Звинувачення жертви у власному становищі: Трамп буквально каже З...
Аналіз щодо візиту Лукашенка до Путіна та майбутніх російсько-білоруських військових навчань Хоча я скептично ставлюся до різного роду «фінальних дедлайнів» від Дональда Трампа, треба відзначити, що час для двох братів – недопалка та синьопалого (Путіна та Лукашенка) – все ж стискається. У Росії скорочуються ресурси, які можна відносно безболісно спрямовувати на війну. У картопляної хунти ніяких ресурсів, крім російських, немає взагалі. А отже, Лукашенко щоразу повинен їхати до Москви, щоб вирішити комплекс фінансових проблем. Але тепер йому це робити небезпечно. Щоб «не втративши обличчя» вийти на трек перемир'я з Україною, Кремлю необхідний великий успіх на фронті. А відповідно, необхідна ескалація або провокація. Або все відразу. В хід може піти все, що є під рукою – від «Горішника» до погроз і провокацій з ядерною зброєю. З іншого боку, ескалація і провокація можуть викликати ще більш негативну реакцію з боку Дональда Трампа і погіршити умови угоди. Такий цинічний покер, де ста...