Перейти до основного вмісту

Ось так, як на картинці, виглядатиме Україна, якщо ми бездумно підпишемо угоду про корисні копалини та про інфраструктуру, яку нам зараз пропонують США

Власне, вже останні два дні всі обговорюють той факт, що Україні запропонували підписати таку економічну угоду, наче наша країна програла війну Америці, і тепер має вічно виплачувати репарації. Дуже сподіваюся, що цього не буде.

Але я подумав трохи про інше. Адже я все це вже бачив! Саме за такою схемою влада Китаю забирала собі все, що є цінним у багатьох країнах Африки та Азії, подекуди в Латинській Америці, а частково – і в сусідній з нами Білорусі. Схема проста: владі країни необмежено надавалися кредити, а потім виявлялося, що віддати їх неможливо. До того ж кредити були «пов'язані», тобто самих грошей країна не бачила, вона могла лише на певну суму закупити товари, обладнання та послуги у китайських постачальників.

А потім китайці як залік боргу забирали все цінне в країні. А саме – об'єкти інфраструктури (електростанції, порти, залізниці), поклади з корисними копалинами, родючі землі. Як сарана, китайці не гидують нічим. Результат – збереження країною лише формального суверенітету, але повна втрата економічної самостійності.

До речі, місцевому населенню взагалі нічого не діставалося. Усі ключові позиції на всіх підприємствах посідали китайці, навіть кваліфіковані робітники були з Китаю. Місцевим залишалися лише прості операції та охорона цих об'єктів у складі приватних охоронних компаній як підрядників китайців.

Тепер американці хочуть провернути з нами той самий трюк. Та ще й у турборежимі – нав'язавши неіснуючі борги за військові постачання.

І ось що подумалося. Жодна країна, якій «допомагав» Китай, так і не стала багатою і успішною. Як не стала багатою жодна країна, якій «допомагав» МВФ.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

 🌎 Хто кого боїться в нашому світі? Нам важливо знати це, щоб розуміти, як люди в інших країнах бачать Україну зі сторони 😵 Вкрай цікаве дослідження Pew Research Center показало, що в різних країнах світу головною загрозою вважають Китай, США та Росію. Але це якраз очевидно. Більш цікаві подробиці та конкретні цифри. Давайте подивимось. ➡️ Китай – загроза №1 для США (42%), Австралії (52%), Японії (53%). Багато в чому тому, коли Дональд Трамп качає тему загрози Китаю, традиційні союзники Америки з так званих розвинених країн, особливо в Європі, можуть лише поспівчувати та зробити засмучений занепокоєний вигляд… але в реальності робитимуть що-небудь лише з оглядкою на власні загрози. Це лише додає ще один аргумент на користь тієї гіпотези, що «немає у них [тобто у США] методів проти Китаю», якщо раптом в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні почнеться щось на кшталт нової «маленької переможної війни». Адже бажання лізти в таку війну у Європи не має, а у Америки – не передбачається. ➡️ ...
Подивимося з точки зору психології Я думаю, сьогоднішня суперечка Володимира Зеленського в Овальному кабінеті з президентом та віце-президентом США увійде до підручників психології. Мені сподобалося, що цю розмову на підвищених тонах кмітливі українці одразу «годували» ChatGPT і отримали чудовий аналіз того, що сталося з погляду психології. Я спочатку наведу цей текст повністю, а потім висловлю свою думку. Я думаю, сьогоднішня суперечка Володимира Зеленського в Овальному кабінеті з президентом та віце-президентом США увійде до підручників психології. Мені сподобалося, що цю розмову на підвищених тонах кмітливі українці одразу «згодували» ChatGPT і отримали чудовий аналіз того, що сталося з погляду психології. Я спочатку наведу цей текст повністю, а потім висловлю свою думку. ChatGPT: Отже, це справжній майстер-клас з газлайтингу, маніпуляції та примусу з боку Трампа та його оточення. Розберімо ключові моменти: Звинувачення жертви у власному становищі: Трамп буквально каже З...
Аналіз щодо візиту Лукашенка до Путіна та майбутніх російсько-білоруських військових навчань Хоча я скептично ставлюся до різного роду «фінальних дедлайнів» від Дональда Трампа, треба відзначити, що час для двох братів – недопалка та синьопалого (Путіна та Лукашенка) – все ж стискається. У Росії скорочуються ресурси, які можна відносно безболісно спрямовувати на війну. У картопляної хунти ніяких ресурсів, крім російських, немає взагалі. А отже, Лукашенко щоразу повинен їхати до Москви, щоб вирішити комплекс фінансових проблем. Але тепер йому це робити небезпечно. Щоб «не втративши обличчя» вийти на трек перемир'я з Україною, Кремлю необхідний великий успіх на фронті. А відповідно, необхідна ескалація або провокація. Або все відразу. В хід може піти все, що є під рукою – від «Горішника» до погроз і провокацій з ядерною зброєю. З іншого боку, ескалація і провокація можуть викликати ще більш негативну реакцію з боку Дональда Трампа і погіршити умови угоди. Такий цинічний покер, де ста...