Перейти до основного вмісту

Після вчорашніх телефонних переговорів президентів України та США у мене склалося враження, що Дональд Трамп просто нишпорить по карті України у пошуках того, що можна швидко у нас взяти та конвертувати у гроші.

Ось, наприклад, до рідкісноземельних металів він уже явно охолодів. Договір щодо їх видобутку американці обіцяють укласти «колись потім», після підписання сталого світу з РФ. Очевидно, хтось пояснив дідусеві Трампу, що він просто не доживе до профіту від їхнього видобутку. Справді: поки їх дорозвідають, поки налагодять видобуток та ще й в умовах зруйнованої України.

Та й взагалі – у Росії їх просто більше. Ось учора в інтерв'ю Breibart Дональд Трамп заявив: «Нам слід мати справу з Росією. У них найбільша територія більше, ніж у Китаю. Вони мають 11 часових поясів. З одного кінця країни до іншого ви можете пролетіти через 11 часових поясів. Вони мають дуже цінну землю».

А щодо України, то Білий дім вже звернув увагу на доступніші активи – ті, які є і працюють прямо зараз. А це – наші атомні електростанції та газотранспортна система. ГТС України американський бізнес розраховує викупити, модернізувати і в майбутньому качати через неї російський газ до Європи. До речі, з тією ж метою вони намагаються купити те, що залишилося від «Північних потоків».

А ось за результатами вчорашньої розмови двох президентів The Times вже пише: «Найкращим захистом для атомної енергетики України є володіння нею з боку США, вважає Трамп. Він заявив Зеленському, що американський контроль над українською ядерною енергетикою забезпечить найкращий захист інфраструктури країни. Білий дім заявив, що Трамп вийшов за рамки угоди з видобутку американськими компаніями нафти, газу та рідкісних металів, яка була запропонована як спосіб захисту України від майбутньої російської агресії.

Ця угода була припинена після катастрофічної зустрічі Зеленського з Трампом та віце-президентом в Овальному кабінеті. Проект угоди передбачав контроль США над природними ресурсами та інфраструктурою, як-от порти, але не згадував ядерну енергетику.

Останні плани Трампа щодо української енергетики, схоже, спрямовані на об'єкти, що існують. Зеленський розповів, що йшлося лише про найбільшу в Європі атомну електростанцію в Запоріжжі, яка знаходиться на зайнятій Росією території, недалеко від лінії фронту. Білий дім тим часом заявив, що лідери обговорили «електропостачання та атомні електростанції».

Виступаючи згодом на телеканалі Fox News, міністр енергетики США Кріс Райт також припустив, що США можуть взяти у власність кілька електростанцій, заявивши, що це допоможе досягти миру. Райт додав, що США можуть «керувати атомними електростанціями в Україні без проблем».

Держсекретар Марко Рубіо та радник з національної безпеки Майк Уолтц у спільній заяві також повідомили, що Трамп «обговорив із Зеленським електропостачання України та атомні електростанції» під час годинної розмови. «Американська власність на ці станції стала б найкращим захистом для цієї інфраструктури та підтримкою для української енергетичної інфраструктури», – сказали вони.

Дійсно, за кількістю працюючих АЕС (4) та енергоблоків (15) Україна – друга в Європі та входить в першу десятку в світі. Не самий поганий радянський спадок. Сьогодні АЕС перебувають у суспільній власності і від імені держави управляються НАЕК «Енергоатом». Підзаробити на їх дешевій генерації охочих завжди було вдоволь. Але навіщо нам, замість наведення порядку у власному менеджменті, тут зовнішні гравці, навіть зі США? Я ще розумію, якщо президент США допоможе повернути захоплену росіянами Запорізьку атомну електростанцію. Тоді можна говорити про якесь її спільне управління. Інші навіщо віддавати?

Але, здається, проблема за великим рахунком в іншому. Україна опинилася між двома хижаками. Один уже відриває від неї шматки. Другий – облизується та готується до обіду.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

 🌎 Хто кого боїться в нашому світі? Нам важливо знати це, щоб розуміти, як люди в інших країнах бачать Україну зі сторони 😵 Вкрай цікаве дослідження Pew Research Center показало, що в різних країнах світу головною загрозою вважають Китай, США та Росію. Але це якраз очевидно. Більш цікаві подробиці та конкретні цифри. Давайте подивимось. ➡️ Китай – загроза №1 для США (42%), Австралії (52%), Японії (53%). Багато в чому тому, коли Дональд Трамп качає тему загрози Китаю, традиційні союзники Америки з так званих розвинених країн, особливо в Європі, можуть лише поспівчувати та зробити засмучений занепокоєний вигляд… але в реальності робитимуть що-небудь лише з оглядкою на власні загрози. Це лише додає ще один аргумент на користь тієї гіпотези, що «немає у них [тобто у США] методів проти Китаю», якщо раптом в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні почнеться щось на кшталт нової «маленької переможної війни». Адже бажання лізти в таку війну у Європи не має, а у Америки – не передбачається. ➡️ ...
Подивимося з точки зору психології Я думаю, сьогоднішня суперечка Володимира Зеленського в Овальному кабінеті з президентом та віце-президентом США увійде до підручників психології. Мені сподобалося, що цю розмову на підвищених тонах кмітливі українці одразу «годували» ChatGPT і отримали чудовий аналіз того, що сталося з погляду психології. Я спочатку наведу цей текст повністю, а потім висловлю свою думку. Я думаю, сьогоднішня суперечка Володимира Зеленського в Овальному кабінеті з президентом та віце-президентом США увійде до підручників психології. Мені сподобалося, що цю розмову на підвищених тонах кмітливі українці одразу «згодували» ChatGPT і отримали чудовий аналіз того, що сталося з погляду психології. Я спочатку наведу цей текст повністю, а потім висловлю свою думку. ChatGPT: Отже, це справжній майстер-клас з газлайтингу, маніпуляції та примусу з боку Трампа та його оточення. Розберімо ключові моменти: Звинувачення жертви у власному становищі: Трамп буквально каже З...
Аналіз щодо візиту Лукашенка до Путіна та майбутніх російсько-білоруських військових навчань Хоча я скептично ставлюся до різного роду «фінальних дедлайнів» від Дональда Трампа, треба відзначити, що час для двох братів – недопалка та синьопалого (Путіна та Лукашенка) – все ж стискається. У Росії скорочуються ресурси, які можна відносно безболісно спрямовувати на війну. У картопляної хунти ніяких ресурсів, крім російських, немає взагалі. А отже, Лукашенко щоразу повинен їхати до Москви, щоб вирішити комплекс фінансових проблем. Але тепер йому це робити небезпечно. Щоб «не втративши обличчя» вийти на трек перемир'я з Україною, Кремлю необхідний великий успіх на фронті. А відповідно, необхідна ескалація або провокація. Або все відразу. В хід може піти все, що є під рукою – від «Горішника» до погроз і провокацій з ядерною зброєю. З іншого боку, ескалація і провокація можуть викликати ще більш негативну реакцію з боку Дональда Трампа і погіршити умови угоди. Такий цинічний покер, де ста...