👷🏻‍♂️ В українському інформаційному просторі триває обговорення питання під умовною назвою «Хто відновлюватиме Україну після війни?» Тези все ті ж, песимізм – все той же. Мовляв, люди виїхали з країни і не повернуться, на війні гинуть найкращі та найпрацездатніші чоловіки, після війни працювати нема кому.

Я вже втомився говорити, що можливості промислового зростання дуже слабко корелюють із кількістю робочих рук у країні. На першому місці тут – державна політика у сфері інновацій, залучення інвестицій та громадські інститути, які здатні захистити право власності. Але є ще один фактор, про який ми чомусь регулярно забуваємо – продуктивність праці.

Наведу невелике порівняння, щоб ви розуміли масштаби проблеми. Якщо завтра на будь-якому європейському чи американському сучасному підприємстві викинути все обладнання, якому 5-15 років, та замінити його роботами, можна досягти зростання продуктивності праці на 2-5%. А якщо поставити це застаріле обладнання в Україні, можна досягти збільшення продуктивності на 150-300%. Тобто насамперед низька продуктивність праці у нашій країні пов'язана з технічним відставанням.

Але є ще одна дуже важлива причина низької продуктивності праці в Україні – погана якість управління. З боку керівників та власників бізнесу відсутня належна увага до систем управління підприємством, до їх розробки та встановлення всередині компанії. Погана якість менеджменту пов'язана з тим, що у нас не використовується наукова організація праці, яка пропонувала б покрокову методологію управління.

Як досягти максимальної продуктивності на кожному робочому місці? Ви спостерігаєте за процесом та стандартизуєте його за працівника. Тобто, знаходите найкращий спосіб виконання роботи. А коли ви досягли межі продуктивності, вам потрібно, щоб працівник дав вам раціоналізаторську пропозицію, тому що він краще за вас знає, як цю роботу покращити.

У Китаї досягають високої продуктивності за рахунок державно-приватного партнерства, яке вони підглянули в американців. В Україні можна протягом двох років досягти зростання продуктивності праці на 50-100% навіть без заміни застарілого обладнання. Для цього необхідно підвищити індивідуальні показники продуктивності праці, тобто скоротити частку втрат робочого часу, покращити керованість та раціоналізацію праці, «зрізати» витрати, пов'язані з крадіжкою та несумлінністю співробітників.