Мир, перемир'я чи капітуляція? 

Якісь дивні речі відбуваються на тему мирних переговорів Домовляються без України, тільки Європа та США, ще трохи консультуються з Росією. Консультації з Україною, якщо і є, то про них не говорять.

Поки що вимальовується (за словами американців) така картина: Відбувається заморозка війни по лінії бойових дій. Окуповані території залишаються за Росією. Україна не вступає до НАТО (це навіть не обговорюється). З Росії знімають частину санкцій.

Тут, звісно, є питання. Як бути з вимогою Москви визнати юридично входження окупованих українських земель до складу РФ? Зрозуміло, що Україна на таке не піде, та й Європа не визнає окуповані території російськими. Але це можуть зробити американці – і тоді вийде взагалі нерозв'язна колізія.

Також незрозуміло, що буде, якщо Кремль не погодиться припинити бойові дії. Незрозуміло, хто і які може надати Україні гарантії безпеки, щоб угода була міцною. Що буде з постачанням зброї?

Україні можуть бути не потрібні російськомовні регіони. З окупованих п'яти областей Путін може отримати частину територій, але не всі, заявив спецпредставник Трампа Віткофф. «І РФ, і Україна зацікавлені у цих п'яти регіонах. Зараз головна проблема – не агресія РФ, що не триває, а небажання України віддавати землі», – сказав він.

Тобто у Вашингтоні явно готуються зробити Київ винним у зриві домовленостей про мир, після чого продовжити відкрито торгувати з Росією. Ну а Путіну того й треба.

У «Washington post» вже прозвучало: якщо Трампу прогнозовано не вдасться прогнути Путіна хоч на якесь замир’я – він просто розвернеться і піде звідси. Йому тепер головне обставити свій відхід з України так, щоб він не виглядав як втеча Байдена з Афганістана. От Рубіо і підводить вже ідеологічну базу: «Ми ж казали що не будем возитись вєчно, якщо Зеленському і Путіну подобаєцца вбивати своїх людей – хоч повбивайтесь. Ми пійшли».

Що в цій усій історіі потрібно робити всім нам? В першу чергу – мобілізовувати внутрішній ресурс суспільства. В ситуації, коли існує значна недовіра до влади, це зробити важко, але необхідно. За великим рахунком, у нас є запас часу в 3-4 місяці, аби почати працювати за різними напрямками, щоб посилити здатність до оборони. До осені Росія увійде в, на їх думку, «завершальний етап СВО», і нам треба бути максимально до цього готовими.