Перейти до основного вмісту

Україна вже не та країна, яка була навіть три роки тому. Нам потрібно просто втримати єдність, і, якщо ми це зробимо, Росія просто не витримає. Триває гра в довгу, це марафон, не спринт. І зараз саме той момент, коли в України має відкритися нове дихання, і вона неспішно й спокійно, без ривків, має дійти до перемоги.

І я впевнений, що саме так і буде. Чому? Впевненість у мене вселяють результати соціологічних опитувань, які регулярно лягають мені на стіл. (Насамперед це опитування, які проводить КМІС.) Сьогодні я хочу поділитися з вами результатами деяких із цих опитувань.

Отже, українці у 2025 році:

➡️ 79% відкидають вимоги, які висуває РФ для припинення війни. 82% готові битись, навіть якщо США припинять підтримку. 57% готові нести тягар війни, скільки потрібно.

➡️ 58% вважають себе щасливими. 62% вважають, що їх життя зараз сповнене сенсом.

➡️ 70% вважають найбільшим святом Різдво Христове, на другому місці – Пасха (68%). Але на третьому тепер – День Незалежності (64%). В 2013 році незалежність святкували 12%. В 2021 році 37%. А тепер це свято в трійці найважливіших. Вибухове зростання. Зазначу: майже ніхто в Україні не святкує ні дєнь пабєди, ні дєнь труда.

➡️ 90-95% підтримують незалежність України. Тут без коментарів. 67% вважають Революцію гідності народним протестом на підтримку європейського шляху.

➡️ 87% з розумінням / прийняттям ставляться до біженців. 93% з розумінням / прийняттям ставляться до переселенців. 85% з розумінням / прийняттям ставляться до українців, які поки що в окупації.

➡️ 90% хочуть бачити Україну в складі ЄС. 84% хочуть бачити Україну в складі НАТО.

➡️ 92% довіряють Силам оборони України. 81% довіряють волонтерам. Лише 12% довіряють судам, лише 9% прокурорам.

➡️ 57% українців оптимістично дивляться у майбутнє України, 28% – песимісти.

➡️ Більше половини (53%) вважають, що потроху нація долає суперечності. Для 33% – щоб вони не вкладали в це визначення – це не так очевидно. Маємо будувати мости, друзі.

➡️ 73% хочуть відновити ядерний статус. 58% готові втратити підтримки Заходу, якщо зможемо повернути ядерну зброю.

➡️ 80% ідентифікують себе з українською нацією – вважають себе громадянами України. Ось наш корінь єдності. Мешканці заходу України вважають мешканців сходу України – українцями. Мешканці сходу України вважають мешканців заходу України – українцями. І всі разом – абсолютно всі області, райони, міста, містечка, села – погано ставляться до РФ та росіян (93%). Навіть Схід (75%). Навіть Південь (77%). Повне відторгнення. До повномасштабного «добре» до росіян ставились 53% українців. 

➡️ Лише 32% українців прагнуть «сильної руки», більшість (59%) – за демократію. Це нас відрізняє самі знаєте від кого.

➡️ 70% українців вважають себе православними (серед них 56% зараховують себе до ПЦУ). Тобто 81% православних – це ПЦУ. 6% відносять себе до УПЦ МП. 61% хочуть, щоб в Україні діяла одна православна церква. 66% хотіли б, щоб не заплямовані зв'язками з РФ священники УПЦ МП приєднались до ПЦУ. 76% підтримують голову ПЦУ Епіфанія. А лідера УПЦ МП Онуфрія – лише 9%. На цьому тлі 80% підтримують закон про заборону релігійних організацій, пов’язаних з РФ.

➡️ 79% українців (включно з чоловіками, які підпадають під мобілізацію) не покинуть Україну, навіть якщо їм без умов нададуть громадянство США або країни ЄС. Тобто Українці не хочуть тікати, а хочуть жити на своїй землі.

➡️ Лише 4% позитивно ставляться до Сталіна. А серед 72%, хто чув про УПА, 90% за визнання УПА борцями за незалежність. На думку 70%, УПА заклали традицію боротьби з агресором.

➡️ Ще у нас в порядку з кукухою. Ми не віримо в астрологію (63%), екстрасенсів (73%) та тарологів (82%). Втім, якщо ви вірите, не ображайтесь – це питання про довіру, а не оцінка ваших вподобань.

➡️ 81% українців бажають усунути росмову з офіційного спілкування на всій території України, або проти використання росмови у своїй області. Тут все зрозуміло.

➡️ Більше 80% вірять, що за належної підтримки Заходу ми здатні перемогти Росію. В це вірю і я. І, впевнений, кожний з вас.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Україна як безподаткова держава Костянтин Килимник Україна у своєму економічному розвитку зайшла в глухий кут. Починаючи з 1991 року країна не мала скільки-небудь виразної політики економічних реформ. Сьогодні ми вже навіть не розповідаємо один одному про темпи зростання «азіатських тигрів», а просто захоплюємося Польщею. З якою 1990-го ми були в рівному становищі, а сьогодні вона вже пішла в економічному розвитку на десятиліття вперед.   Здавалося б, зрозуміло, що для економічного зростання України потрібен розвиток малого та середнього бізнесу. А держава мусить навіть не допомагати – просто не заважати, люди все зроблять самі. Ще потрібні рівні правила гри для всіх, що на практиці означає деолігархізацію країни. Однак, навіть якщо завтра економічна політика України різко зміниться, наша країна все одно залишиться на задвірках світової економіки. Просто тому, що наші європейські сусіди звільнили свої економіки на три-чотири десятиліття раніше. А за минулі роки також змогли...
Подбати про майбутнє вже сьогодні Останні три десятки років Україна розвивалася (хоча «розвивалася» – це, звісно, голосно сказано) як країна, в основі економіки якої – експорт сировини. Так, ми експортували аграрну сировину, залізну руду, металопрокат, ліс – це й давало основні доходи до бюджету. А ще більше – збагачувало наших доморощених олігархів. Але більше цього не буде. По-перше, колишніх наддоходів на ринку продовольства більше не варто очікувати. Дедалі більше країн стають самодостатніми – розвивають власне сільське господарство. Тому світовий попит на зерно та олію – наші основні експортні продукти – стабільно знижується, причому разом із цінами. Аналогічна ситуація із залізною рудою та готовим залізом. Залізна руда перестала бути настільки важливою складовою експорту, якою вона була раніше (в 2014 році майже третину нашого експорту складала залізна руда та вироби з неї, в 2024 залізна руда та вироби з неї склали лише 11%). Крім того, весь експорт залізної руди з України зараз...
Подивимося з точки зору психології Я думаю, сьогоднішня суперечка Володимира Зеленського в Овальному кабінеті з президентом та віце-президентом США увійде до підручників психології. Мені сподобалося, що цю розмову на підвищених тонах кмітливі українці одразу «годували» ChatGPT і отримали чудовий аналіз того, що сталося з погляду психології. Я спочатку наведу цей текст повністю, а потім висловлю свою думку. Я думаю, сьогоднішня суперечка Володимира Зеленського в Овальному кабінеті з президентом та віце-президентом США увійде до підручників психології. Мені сподобалося, що цю розмову на підвищених тонах кмітливі українці одразу «згодували» ChatGPT і отримали чудовий аналіз того, що сталося з погляду психології. Я спочатку наведу цей текст повністю, а потім висловлю свою думку. ChatGPT: Отже, це справжній майстер-клас з газлайтингу, маніпуляції та примусу з боку Трампа та його оточення. Розберімо ключові моменти: Звинувачення жертви у власному становищі: Трамп буквально каже З...