Якщо уважно подивитися на відносини Трампа з Путіним, то можна дійти висновку про ділове партнерство двох автократів, що стрімко розвивається. Фактично можна говорити про формування платформи цього партнерства, основою якої є пакт Дмитрієва – Віткоффа.
На цій схемі (автор – Михайло Гончар) дуже добре показано переплетення вуглеводневих інтересів угруповань, які перебувають при владі у США та РФ. А у центрі цього переплетення – Україна.
Розмови Трампа з Путіним швидше є способом маскування їхньої реальної співпраці, яка робить Америку не «знову великою», а навпаки – вразливою, а політику США – нікчемною. Але це автоматично додає «величі Росії», якої насправді немає, і яку без допомоги Ірану та Північної Кореї вже давно було б розбито ЗСУ.
Коментарі
Дописати коментар